
9 жовтня 2026 року в конференц-центрі «Роттердам Ахой» у Роттердамі, Нідерланди, відбувся щорічний конгрес Королівської нотаріальної професійної організації Нідерландів на тему «Нотаріус без кордонів».
Конгрес об’єднав близько 1 500 представників нотаріальної спільноти.
Тематика конгресу охоплювала транскордонні правовідносини, технологічні зміни та стійкість професії.
Для Нотаріальної палати України особливе значення мало включення українського досвіду до основної професійної програми як окремої тематичної сесії. Метою цієї сесії було звернути увагу на той широкий спектр повноважень, яким наділені нотаріуси України та представити досвід функціонування українського нотаріату під час повномасштабної війни.
Відкриття та пленарна програма
Пленарна частина проходила під модеруванням журналіста Ріка Німана.
Учасників привітав Ваутер Колфф, комісар Короля в провінції Південна Голландія, який раніше працював кандидатом у нотаріуси. У вітальному слові було відзначено зв’язок теми конгресу з міжнародною спрямованістю Роттердама.
Наступним був виступ Ріхарда ван дер Ейка, представника Адміністрації Роттердамського порту. Він представив віртуальну подорож портом. У контексті конгресу цей виступ давав змогу розглянути міжнародний характер міста, у якому відбувався захід.
Європейська кореспондентка нідерландської преси Каролін де Грюйтер представила погляд на Європу двадцять першого століття.
Сесія «Стійкий нотаріат: уроки з України»
Моя доповідь «Стійкий нотаріат: уроки з України» була присвячена питанню готовності нотаріатів різних країн забезпечувати правову визначеність у разі раптового припинення звичних умов їх функціонування. Було наголошено, що досвід України сформований війною, однак його уроки мають значення також для реагування на кібератаки, масштабні технічні збої, природні катастрофи та втрату доступу до окремих територій.
На початку доповіді я представила роль українського нотаріуса в системі захисту прав та забезпечення законності цивільного обороту, звернула увагу на важливість його функції при посвідченні правочинів щодо нерухомості, веденні спадкових справ, проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійсненні фінансового моніторингу та взаємодії з іншими державними установами. Важливим елементом доповіді став опис інтеграції українського нотаріату в електронну інфраструктуру держави.
Це все дало змогу пояснити що саме ми повинні були зберегти після 24 лютого 2022 року.
Перший блок був присвячений захисту системи в початковий період вторгнення. Розкрито необхідність обмеження доступу до вразливих інформаційних ресурсів та переходу до спеціального режиму нотаріальної діяльності. У доповіді згадано постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164.
Другий блок стосувався поступового відновлення нотаріальних функцій. Було пояснено необхідність визначення умов роботи нотаріусів, територій, доступних ресурсів, дозволених дій та встановлення додаткових запобіжників. Наголошено, що адаптація законодавства має забезпечувати доступність послуг зі збереженням основоположних гарантій захисту прав.
Третій блок охоплював переміщення робочих місць та збереження архівів. Я продемонструвала фотографії пошкоджених і зруйнованих нотаріальних офісів та розповіла про порядок продовження професійної діяльності після переміщення.
Четвертий блок був присвячений доступу до нотаріальних дій у разі неможливості повернення громадян до певної місцевості. Розглянуто значення більшої територіальної гнучкості для окремих нотаріальних і реєстраційних дій. Наголошено, що територіальні правила мають забезпечувати правову визначеність, а в умовах кризи потребують перегляду, якщо перешкоджають реалізації прав.
П’ятий блок стосувався співвідношення електронних і паперових джерел. Цифровізація допомагає зберігати інформацію незалежно від фізичного стану офісу, проте створює залежність від електропостачання, зв’язку, захищеності систем і засобів доступу. Окремо розкрито ситуації, у яких збережений громадянином паперовий правовстановлюючий документ або архівний запис стає останнім доступним джерелом інформації для відновлення правового ланцюга.
Шостий блок висвітлював залежність нотаріату від інших публічних інституцій. Навіть наявність робочого місця та доступу до реєстрів не завжди дозволяє вчинити дію, якщо недоступні необхідні відомості про цивільний стан, місце проживання, правовстановлюючі документи або архівні дані.
Окрема частина доповіді була присвячена професійній солідарності. Розкрито взаємодопомогу українських нотаріусів та діяльність благодійного фонду «Порятунок нотаріусів та їх сімей», створеного Нотаріальної палати України в березні 2022 року. Підтримку європейських колег було представлено як важливий прояв спільної відповідальності за захист прав і правову визначеність.
На завершення було наголошено, що український нотаріат продовжує розвиватися. У доповіді наведено приклади нових повноважень, в тому числі пов’язаних з активною участю нотаріусів у механізмах компенсації за знищене житло, використанні житлових сертифікатів і ваучерів та встановленні опіки над майном фізичних осіб, які визнані безвісно відсутніми або осіб, зниклих безвісті за особливих обставин. Збереження та розширення функцій було охарактеризовано як показник довіри до інституції в умовах війни.
Практичними орієнтирами для інших нотаріальних систем визначено завчасну підготовку кризових правил роботи, процедур обмеження й відновлення доступу до реєстрів, механізмів переміщення офісів та архівів, способів збереження інформації й організованої професійної взаємодопомоги.
Тематичні сесії та завершальна частина
Паралельна програма включала теми єдиної європейської форми компанії, транскордонного пошуку спадкоємців та розлучення без суду.
Окрема сесія Барта ван дер Слота була присвячена співвідношенню штучного інтелекту та фундаментальних прав.
У завершальній пленарній частині технологічний експерт Кейс Верхувен представив огляд технологічних змін у Європейському Союзі.
Завершили програму сатиричним поглядом на нотаріальні актуальні питання.
Висновки за результатами участі у конгресі
- Міжнародна мобільність громадян і бізнесу посилює потребу у співпраці нотаріусів різних держав. Для ефективного вирішення транскордонних справ важливі обмін правовою інформацією та розуміння відмінностей між національними процедурами.
- Транскордонний пошук спадкоємців є важливим напрямом професійної взаємодії. Належне встановлення кола спадкоємців потребує надійних каналів обміну інформацією та уваги до документів, складених в інших державах.
- Обговорення єдиної європейської форми компанії засвідчує актуальність змін у корпоративному праві.
- Позасудове розірвання шлюбу залишається актуальним напрямом розвитку правових процедур.
- Технологічні зміни та використання штучного інтелекту потребують поєднання інновацій із захистом фундаментальних прав, конфіденційністю й відповідальністю. Для нотаріальної спільноти важливими є постійне навчання та критична оцінка цифрових інструментів.
- Довіра до нотаріату є необхідною умовою його роботи. Прозоре пояснення професійної ролі, відповідальна комунікація та збереження високих стандартів діяльності сприяють підтриманню цієї довіри в умовах суспільних змін.
- Стійкість нотаріальних систем потребує завчасної підготовки до криз, резервування інформації, збереження архівів і механізмів продовження роботи. Український досвід має практичну цінність для інших країн, а обмін досвідом має бути взаємним.
Учасник конгресу:
Рачкова Тетяна Олександрівна,
заступник голови Комісії Нотаріальної палати України з міжнародного співробітництва, голова Відділення Нотаріальної палати України у Волинській області, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу

