Нотаріальна палата України долучилась до фахової дискусії щодо окремих новел проєкту ЦК, організованої Комітетом НААУ з питань сімейного права спільно з Комітетом НААУ з питань цивільного права та процесу та за участі Нотаріальної палати України.
Грунтовні доповіді учасників у різних контекстах аналізують окремі зміни у цивільному та сімейному законодавстві, підсвічують з різних сторін новели проєкту ЦК.
Із записом заходу можна ознайомитись онлайн: https://unba.org.ua/news/11689-rekodifikaciya-simejnogo-prava-noveli-riziki-i-zapobizhniki.html
Від НПУ спікерами виступили віцепрезидент НПУ Інна Бернацька та член Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності Галина Парусова.
Інна Бернацька виступила щодо питання покращення правового регулювання захисту прав дітей при вчиненні правочинів щодо майна, право користування або право власності яким мають діти, а також того, що варто врахувати через призму попередніх досвідів законодавця та практики.
Від змін у 2023 році – Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам» № 3265-IX від 14 липня 2023 року, до змін у 2026 році на підставі – Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб» № 4824 IX від 25 березня 2026 року, який покликаний упорядкувати наявні правила.
Важливими відзначено нові норми, що нададуть можливість вчиняти правочини, визначені ст. 32 ЦКУ, ст. 177 СКУ, одним з батьків малолітньої дитини або неповнолітньою дитиною за нотаріально посвідченою згодою лише одного з батьків, якщо другий із батьків (усиновлювачів) захоплений у полон або заручники, інтернований у нейтральні держави або зник безвісти за особливих обставин, визнаний безвісно відсутнім, проживає окремо від дитини протягом не менше шести місяців поспіль та не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме. Згідно змін, правочин, за яким малолітня дитина набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.
Водночас, аналізуючи зміни проаналізовано норми, закладені у проекті ЦКУ №15150 від 09.04.2026 з цих питань, які потребують ретельного опрацювання. Важливо розуміти, що мінімізація контролю держави за правочинами, які укладаються неповнолітніми за згодою батьків (відхід від дозволу органу опіки та піклування), має бути поступовою та виваженою, зважаючи як на правильність вектору розвитку відповідального батьківства, так і на сьогоднішні реалії та, на жаль, високі ризики втрати житла та прав користування житлом дітьми, які нотаріат бачить практиці.
Окремо звернуто увагу на проблематику, яку містить в собі, запровадження нового поняття у статті 1582 проекту ЦКУ «Сімейне житло», яким визначатиметься будинок, квартира чи інше житлове приміщення, яке подружжя використовує для спільного постійного проживання та проживання їх дітей, і подальше розпорядження передбачається виключно за згодою другого з подружжя та (у разі наявності дітей) – дозволу органу опіки та піклування, незалежно від правового статусу, на якому таке житло було набуто у власність одним з подружжя.
Проблемність цієї конструкції полягає у тому, що подальше розпорядження таким житлом передбачається виключно за згодою другого з подружжя, а за наявності дітей — також із дозволу органу опіки та піклування. При цьому такий підхід застосовуватиметься незалежно від правового статусу, на якому житло було набуте у власність одним із подружжя.
Також відповідаючи на доповіді спікерів озвучено позицію щодо нових повноважень, які пропонуються для нотаріусів у проекті ЦК при розірвання шлюбів, наведено чіткі аргументи, які спростовують ризики, які розглядають колеги-адвокати.
Також спікером від НПУ виступила Галина Парусова, членкиня Комісії з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності НПУ, яка заперечуючи протиставлення нотаріального процесу правосуддю, пояснила, що нотаріуси відчувають професію по-іншому і більш глибше. На її переконання нотаріальна діяльність історично та природньо є юрисдикційною діяльністю у сфері безспірного правосуддя, а нотаріат є інститутом превентивного правосуддя – «органом, покликаним сприяти досягненню завдань правосуддя».
Нотаріуси багато років посвідчують договори за участю дитини чи договори, для укладення яких є обовʼязковим зʼясування думки дитини, отримання їі згоди. Як приклади, у своєму коментарі нотаріусом згадано договір про припинення права на аліменти взамін набуття права власності на нерухоме майно за участі неповнолітньої дитини, де дитина виступає стороною договору, договір про визначення місця проживання дитини, що визначається за згодою батьків та дитиною у віці від 10 до 14 років. При цьому, зауважила, що, на жаль, обговорюваний проект Цивільного кодексу, як і інші проекти, не передбачають такої участі дитини при укладенні зазначених договорів.
Розповідаючи про свою практику залучення дитини до нотаріального процесу, розʼяснила, що для неї, як нотаріуса, важливо не нашкодити дитині, при цьому виконати приписи статті 7 Сімейного кодексу України, що вимагає забезпечення дитини можливістю здійснення її права бути почутою, установленого Конвенцією про права дитини, статей 12,13 цієї Конвенції, що закріплюють надання можливості дитині бути заслуханою в ході будь-якого розгляду, що їі торкається.
Підсвічено також безумовний вплив медіації на розвиток нотаріального процесу.
Щодо участі нотаріуса під час розірвання шлюбу, який теж, на думку нотаріуса, можна розглядати, як домовленість, навіть сімей з дітьми, за умови відсутності спору, – нотаріальна спільнота впорається, якщо держава довірить нотаріату повноваження і, більше того, це відповідатиме політикам Європейського Союзу з питань деюдициалізації (процесу виведення певних спорів, питань або процедур з-під розгляду судів і передання їх на вирішення/розгляд інших органів/субʼєктів). Разом з цим важливо для забезпечення найкращих інтересів дитини нормативно закріпити обовʼязок сприяння органів опіки і піклування не лише суду, а й нотаріату, як юрисдикційному органу.
Спікер звернула увагу на проблемні питання необхідності покращення правового регулювання правовідносин щодо осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, осіб, визнаних безвісно відсутніми, а також про права їхніх родичів і членів сімей, неможливість або істотне ускладнення розпорядження майном, його набуття, а також участі у компенсаційних механізмах у разі пошкодження або знищення майна, що ці проблеми безпосередньо впливають і на членів сім’ї зниклої особи.
Галина Парусова наголосила на необхідності балансу між захистом прав особи, яка зникла безвісти, інтересами її родичів і членів сім’ї, стабільністю цивільного обороту та правовою визначеністю.
Коротко про теми виступів колег-адвокатів.
Щодо змін у питанні розірвання шлюбу – секретар Комітету НААУ з питань сімейного права Ірина Попіка проаналізувала положення законопроєктів змін з ЦКУ, в тому числі в частині проблематики розширення повноважень нотаріуса як суб’єкта позасудового розірвання шлюбу, спрощення процедури для подружжя, яке має дітей, процедури примирення, а також запровадження нотаріального договору про юридичні наслідки розірвання шлюбу.
Щодо змін у питаннях позасудових процедур у сімейних правовідносинах виступила членкиня цього ж комітету Ярослава Анохіна, яка зупинилась на проблематиці новацій встановлення режиму окремого проживання подружжя у позасудовому порядку шляхом нотаріального посвідчення відповідного договору, договору про правові наслідки розірвання шлюбу, договору про розподіл батьківської відповідальності, а також поняття «сімейного житла», дотримання найкращих інтересів дитини тощо.
Чи здатна рекодифікація згідно із проєктом ЦКУ №15150 подолати фрагментарність правового статусу дитини та забезпечити її реальну автономію? – аналізувала голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко. За її оцінкою, у проєкті зберігається підхід, за якого дитина часто сприймається передусім як об’єкт захисту, а не як повноцінний суб’єкт права, а також сформулювала пропозиції щодо запровадження принципу автономії дитини та моделі її поступового розвитку, посилення ролі думки дитини у прийнятті рішень, забезпечення доступу до незалежної правничої та психологічної допомоги, а також конкретизації критеріїв найкращих інтересів дитини і строків розгляду відповідних справ.
«Важливо запобігти подвійним стандартам, інакше ми отримаємо сучасний кодекс для дорослих і декларативний — для дітей», — наголосила Л. Гретченко. Вона також підкреслила, що рекодифікація цивільного законодавства має стати не лише оновленням норм, а й переосмисленням ролі дитини у праві.
Голова Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу Олег Простибоженко, який безпосередньо брав участь у підготовці проєкту ЦК, присвятив виступ дискусійному питанню про борги подружжя, поділяючи такі борги на три види: особисті, солідарні та спільні, та, відповідно, інші підходи при стягненні.
Заступниця голови комітету НААУ з питань сімейного права Світлана Савицька аналізувала новий підхід до особистих прав та обов’язків батьків і дітей у проєкті ЦК, понятті «батьківська відповідальність», акцентувала на питаннях відповідального ставлення батьків до виконання обов’язків щодо дитини, сприйняття дитини як суб’єкта сімейних правовідносин, а також уникнення тривалих спорів між батьками, зокрема щодо місця проживання дитини.
Членкиня Комітету Анастасія Бєлікова зосередила увагу на співвідношенні презумпції спільності майна подружжя та свободи договору. У доповіді було проаналізовано проблематику запровадження базового режиму майна подружжя, особливості правового режиму сімейного житла, межі шлюбного договору, внесків на потреби сім’ї, поділ окремих об’єктів майна, управління майном та обов’язок взаємного інформування.
Вбачається важливою для правничої спільноти професійна дискусія з кожного піднятого питання, можливість представлення позиції нотаріальної спільноти з актуальних питань та їх урахування у правотворчій діяльності та правозастосовчій практиці.
НПУ висловлює вдячність голові Комітету НААУ з питань сімейного права Ларисі Гретченко за актуальність піднятих питань та фахову дискусію.