13 вересня 2024 року делегація Нотаріальної палати України взяла участь у Конференції «Зміцнення верховенства права та нотаріат: Досвід країн-членів Європейського Союзу та України», організованій Радою нотаріатів Європейського Союзу (у 2024 році головує Литва).
До складу делегації Нотаріальної палати України увійшли президент НПУ Володимир Марченко, перша віцепрезидентка НПУ, голова Комісії НПУ з питань співробітництва з органами державної влади та місцевого самоврядування Олена Кирилюк, віцепрезидентка НПУ, голова Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Інна Бернацька, членкиня Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, заступниця голови Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності Тетяна Кучеренко, членкиня Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності Галина Парусова, членкиня Комісії НПУ з міжнародного співробітництва Тетяна Рачкова.
У конференції взяли участь президент Ради нотаріатів Європейского Союзу на 2024 рік, президент Литовської нотаріальної палати Маріус Страчкайтіс, Міністерка юстиції Литовської Республіки Евеліна Добровольська, перший заступник Міністра юстиції України Євгеній Горовець, директорка Української служби Генерального директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення Європейської Комісії Анна Ярош-Фріс, голова Верховного суду Литви, асоц. проф. д-р Дангуле Бублієне, віце-міністерка юстиції Литовської Республіки, д-р Габія Грігайте-Даугірде, делегація Міністерства юстиції України у складі директорки Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України Віри Бондаренко, начальниці Управління нормативно-правового забезпечення нотаріату Марини Рудницької, викладачка кафедри цивільного судочинства та адвокатури Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна, доц., д.ю.н. Вікторія Баранкова, депутат Європейського парламенту, колишній голова Конституційного суду Литовської Республіки, Професор Дайнюс Жалімас, голова Комісії з європейських справ Вищої ради нотаріату Франції Ніколя де Бодю де Франсюр, президент Федеральної палати нотаріусів Німеччини, проф. д-р. Йєнс Борманн, асистентка кафедри цивільного судочинства та адвокатури Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, к.ю.н. Яна Коломієць, перший секретар з консульських питань Консульського відділу Посольства України у Литовській Республіці Кирило Смирнов, представники нотаріатів Європейського Союзу, зокрема Республіки Польща, Німеччини, нотаріуси та інші учасники.
Слід відзначити багатогранність виступів, особливий фокус усіх іноземних учасників на підтримці України загалом та нотаріату України, глибокий рівень розуміння важливості зміцнення і розвитку професії нотаріуса та нашої держави.
Основні акценти
Президент Ради нотаріатів Європейского Союзу на 2024 рік, президент Литовської нотаріальної палати Маріус Страчкайтіс відкрив Конференцію, присвячену підтримці нотаріату України. Наголосив на головних елементах сильної професії нотаріуса, таких як статус нотаріуса як представника юридичної професії, високі стандарти професійної етики, найвища юридична кваліфікація, саморегулювання та використання цифрових процесів.
Важливо зазначити, що у 2024 році Литва головує в Раді нотаріатів Європейського Союзу (Conseil des Notariats de l’Union Européenne, РНЄС), яка представляє 50 тисяч нотаріусів країн ЄС. РНЄС прагне підтримувати нотаріусів в Україні, допомагати їм забезпечувати превентивне правосуддя та верховенство права, а також сприяти її членам у виконанні міжнародних санкцій та боротьбі з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом. Одним із ключових пріоритетів головування литовського нотаріату в РНЄС у 2024 році є допомога українському нотаріату в Україні, яка перебуває в умовах російської агресії. Литва готова підтримувати Україну, сприяти відновленню та оцифруванню українського нотаріату та наданню підтримки нотаріусам та їхнім сім’ям, які постраждали від війни, саме цьому присвячена головна конференція під час головування Литви – Україні.
Для нотаріату України та України – це історична подія.
Міністр юстиції Литви Евеліна Добровольська, звертаючись до учасників конференції, зазначила: «Україна, яка сьогодні бореться за свою незалежність та демократичні цінності, своїм прикладом показує важливість зміцнення верховенства права навіть у найскладніших обставинах». Надзвичайно важливо, що вступний виступ міністерки юстиції Литовської Республіки Евеліни Добровольської був направлений на відзначення важливості інституту нотаріату в правовій системі держави та необхідності вивчення проблемних питань нотаріату України для цільової підтримки під час війни. «Ми сподіваємося, що сьогоднішня зустріч стане платформою для формування нового рівня допомоги і підтримки» – відмітила пані міністр.
Перший заступник міністра юстиції України Євгеній Горовець у своєму виступі зазначив, що «у фокусі державної правової політики в Україні поруч з реформуванням судової системи не менш важливим є реформування системи нотаріату, при чому цифровізація нотаріальної діяльності посідає одне із чільних місць», а також зауважив: «…Важливо, що у цих безпрецедентно складних умовах нотаріальна спільнота України демонструє свої найкращі риси, повсякчас підтверджуючи свою відданість найвищим ідеалам правовладдя та високій місії служіння суспільству. Принагідно хочу подякувати українським нотаріусам за їх мужність, енергійність та професійність…». Такі щирі слова знайшли відгук в серцях української делегації, адже, дійсно, виклики війни гідно приймали та долали разом, забезпечивши не тільки повне відновлення роботи нотаріату для громадян та бізнесу в умовах війни, але і його всебічний розвиток за кращими прикладами європейських нотаріатів.
З онлайн промовою до учасників Конференції та важливими тезами про підтримку України звернулась директорка Української служби Генерального директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення Європейської Комісії Анна Ярош-Фріс. Привітала непохитну підтримку європейського нотаріату у прийнятті українського нотаріату до своїх лав і супроводі країни на її шляху до інтеграції в ЄС. Вона визнала поточні реформи та досягнутий прогрес, зокрема у сфері верховенства права.
Для нотаріату України є важливою позитивна оцінка роботи, увага та розуміння Європейської Комісії.
Асоц. проф. д-р Дангуле Бублієне, Голова Верховного суду Литви представила глибокий аналіз європейського законодавства з питань щодо передачі функцій від судів до нотаріусів, що є надзвичайно цінним для української сторони у контексті майбутнього розвитку та реформування нотаріату. Правовий аналіз буде глибоко вивчатися українською стороною з метою якнайкращого розвитку цього напрямку в Україні.
Віце-міністерка юстиції Литви Габія Грігайте-Даугірде у своїй доповіді розповіла про Спеціальний трибунал за злочини агресії проти України, що має грунтуватися на верховенстві права. Цитуючи слова Кофі Аннана «В нас є засоби, питання стоїть лише щодо наявності політичної волі», одразу ж зауважила: «Міжнародний злочин має правове визначення та правові наслідки і Вільнюс має мужність і політичну волю, і на будівлі Вільнюського муніципалітету є чіткий напис: Путін, Гаага чекає на тебе».
У доповіді про український нотаріат, як складову частину латинського нотаріату, викладач кафедри цивільного судочинства та адвокатури Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна, доц., д.ю.н. Вікторія Баранкова навела вагомі аргументи, зазначила, що «нотаріат становить собою систему превентивного правосуддя», а також, що професія нотаріуса вирізняється широким юридичними досвідом з об’єктивних причин, оскільки нотаріуси не можуть спеціалізуватися на окремих видах правовідносин, і, як наслідок, окремих видах нотаріальних дій. Особливо цінними є наведені аргументи представника наукового середовища про позитивну роль нотаріату у розвантаженні судової системи, у тому числі через якісне вчинення нотаріальних дій, що забезпечує безспірність та відсутність непорозумінь та суперечок у майбутньому, вчинення виконавчих написів, протестів векселів, а у перспективі – забезпечення доказів.
Директорка Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України Віра Бондаренко у своїй доповіді зазначила: «Нотаріат є інституція, якій держава не просто делегувала велику частину функцій у сфері юрисдикції, але й поступово розширила спектр делегованих повноважень», серед додаткових повноважень: державна реєстрація нерухомості та бізнесу, фінансовий моніторинг, фіксація майнової шкоди та руйнувань від військової агресії росії, а також реалізація компенсаційних механізмів за зруйноване житло. Віра Бондаренко констатувала, що «…війна ні на день не зупинила роботу ані наших державних інституцій, ані нотаріусів України. Міністерством юстиції спільно з нотаріальною спільнотою було знайдено консолідовані рішення… з урахуванням усіх безпекових моментів, з урахуванням захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб». Запровадження е-системи нотаріату є пріоритетним напрямком роботи Мін’юсту. Так, у рамках експерименту фактично підготовлено до запуску в промислову експлуатацію перший етап е-системи нотаріату, який буде реалізовуватися через оновлення програмного забезпечення трьох основних реєстрів (спадковий реєстр, єдиний реєстр довіреностей і реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів). «Однією з успішних інтеграцій є побудова обміну інформацією з Державною міграційною службою», – зазначила Віра Бондаренко.
Президент Федеральної палати нотаріусів Німеччини, проф. д-р. Йєнс Борманн у своєму виступі висловив дуже глибоке розуміння проблем українських нотаріусів, обізнаність з реаліями на місцях, та бажання комплексної допомоги нотаріату України, що є надзвичайно цінним та результатом постійної комунікації представників нотаріатів обох держав. «Верховенство права є фундаментом для розвитку суспільства, економіки та правової держави. Нотаріус є охоронцем законності та прав і гарантом свободи. Нотаріуси гарантують суспільну довіру до юридичних правовідносин. А саме це намагаються зараз зруйнувати в Україні. Віра у право може допомогти пережити кризу. Робота нотаріусів України є фундаментальною для відновлення країни та її економіки і не можна дозволити нотаріусам України робити це самотужки», – зауважив проф. д-р. Йєнс Борманн, одночасно пропонуючи реалізацію підтримки нотаріату України у комплексному плані підтримки України, за прикладом плану Маршала, та висловлючи сподівання, що інші Європейські країни приєднаються і підтримають цю ініцативу. Україна дуже чекає на реалізацію цієї комплексної ініціативи, включення допомоги нотаріату України до такого плану, як окремого напрямку допомоги, що однозначно стане підтримкою не лише нотаріату, а всієї правової системи України.
Професор Дайнюс Жалімас, депутат Європейського парламенту, колишній голова Конституційного суду Литовської Республіки обґрунтував імператив верховенства права, як сенс існування нотаріальної діяльності. І вказана доповідь дуже відкликається з засадничими принципами діяльності нотаріату в Україні, є важливою у діяльності нотаріату сьогодні та для засадничих кроків його розвитку.
У своїй доповіді президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко висловив велику подяку за підтримку України та нотаріату України на міжнародному рівні, зазначив: «Війна навчила нас жити в непростих умовах. Як йдеться у відомому вислові, ми робимо те, що можемо; у наявних умовах; там, де ми є. З самого початку повномасштабного вторгнення в Україні нотаріат залишався опорою для суспільства, нотаріуси дбали про доступність нотаріальних дій навіть на особливо небезпечних територіях, працювали під обстрілами, зберігали архіви, що роблять по даний час», а також зупинився на концептуальних напрямках розвитку нотаріату, основними маркерами реформи якого залишаються: перехід професії на саморегулювання, запровадження електронного нотаріату, розширення повноважень нотаріусів, поступовий перехід до єдиного нотаріату, прийняття законопроекту № 5644. Головним та складним у реалізації завданням при запровадження е-нотаріату в Україні є забезпечення збереження цифрових даних від компрометації, надійного сховища інформації (серверів та доступу до них), а також превентивна робота на захист від кіберзлочинності. В умовах війни рівень кіберзлочинності зростає в десятки разів, від дрібного індивідуального втручання до спеціально розроблених масштабних операцій держави-агресора. При чому атаки на доступ до інформації, її спотворення або знищення, використання держави агресора, а також кіберзлочинців з метою матеріального інтересу є тією об’єктивною обставиною, яку потрібно обов’язково враховувати при побудові концепції будь-якого електронного реєстру в Україні, в тому числі і е-нотаріату.
Ніколя де Бодю де Франсюр, голова Комісії з європейських справ Вищої ради нотаріату Франції представив ґрунтовну доповідь про перебування цифрових інструментів на службі у нотаріуса, як гравця у правовій державі. І такі аргументи повністю поділяє Нотаріальна палата України. Цифрові інструменти мають служити нотаріусу при вчиненні ним нотаріальних дій з метою їх зручності. Наведена у доповіді інформація про автентичний документ на електронному носії, використання та ризики ШІ, виклики цифрового суверенітету, використання реєстрів, є дуже цінною для нотаріальної спільноти України у контексті запровадження електронного нотаріату.
Д-р Яна Коломієць, асистент кафедри цивільного судочинства та адвокатури Харківського національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, виступила зі своїм баченням роботи та розвитку українського нотаріату в умовах війни.
У своїй доповіді Президент Нотаріальної палати Литовської Республіки, голова Ради нотаріату Європейського Союзу Маріус Страчкайтіс представив детальний аналіз проєкту змін до Закону України «Про нотаріат» № 5644 та порівняв положення проєкту з принципами латинського нотаріату. Підтримав перехід нотаріату до саморегулювання, запровадження електронного нотаріату, при чому електронна нотаріальна система мала б бути створена самими нотаріусами.
Також зауважив, що в Україні нотаріальні дії вчиняють як нотаріуси, так і інші органи, однак в останніх рівень знань не відповідний, що «функції нотаріуса не можна виконувати поряд з іншою діяльністю, адже їх виконання потребує високого рівня знань і постійного розвитку. Це те, що забезпечує якість нотаріальних документів і стабільність цивільних правовідносин», і це не вірно.
Він також звернувся до історії співпраці між литовськими та українськими нотаріусами. «Хочу ще раз сказати колегам з України – будемо допомагати чим можемо», – сказав пан президент нотаріальної палати Литовської Республіки Маріус Страчкайтіс. Це великі слова, які підкріплені діями.
Нотаріальна палата України висловлює щиру подяку Раді нотаріатів Європейського Союзу, Литовській нотаріальній палаті, усім учасникам Конференції та особисто Маріусу Страчкайтісу за високий рівень організації конференції, за глибоке опрацювання проблемних питань нотаріату України, за консолідацію зусиль іноземних нотаріатів для підтримки нотаріату України, а також теплий прийом делегації нотаріату України, за постійну віддану та щиру підтримку української нотаріальної спільноти та України, особливо під час війни.
Рівень підтримки України з боку CNUE, Литовської нотаріальної палати, а також Литовської Республіки вражає.
Глибоке співчуття і бажання допомогти українцям, Україні відчувається всюди: у синьо-жовтих прапорах у кожному куточку столиці Литви, у поглядах, словах підтримки, вчинках та активних діях наших литовських друзів.
Звіт за результатом робочої поїздки буде опублікований згодом.
_____________________________________________________
Konferencija „Teisės viršenybės stiprinimas ir notariatas: Europos Sąjungos valstybių narių ir Ukrainos patirtis“
2024 m. rugsėjo 13 d. Ukrainos notarų rūmų delegacija dalyvavo Konferencijoje „Teisės viršenybės stiprinimas ir notariatas: Europos Sąjungos valstybių narių ir Ukrainos patirtis“, kurią organizavo Europos Sąjungos notariatų taryba Lietuvai pirmininkaujant 2024 m.
Ukrainos notarų rūmų delegaciją sudarė UNR prezidentas Volodymyras Marčenko, UNR pirmoji viceprezidentė, UNR bendradarbiavimo su valstybinės valdžios ir vietos savivaldos institucijomis komisijos pirmininkė Olena Kyryliuk, UNR viceprezidentė, Aukščiausios notariato kvalifikacinės komisijos prie Ukrainos teisingumo ministerijos pirmininkė Inna Bernacka, Aukščiausios notariato kvalifikacinės komisijos narė, UNR Notarų veiklos analitinio ir metodinio aprūpinimo komisijos pirmininko pavaduotoja Tetiana Kučerenko, UNR Notarų veiklos analitinio ir metodinio aprūpinimo komisijos narė Halyna Parusova, UNR Tarptautinio bendradarbiavimo komisijos narė Tetiana Račkova.
Konferencijoje dalyvavo Europos Sąjungos notariatų tarybos prezidentas 2024 metų kadencijai, Lietuvos notarų rūmų prezidentas Marius Stračkaitis, Lietuvos Respublikos teisingumo ministrė Evelina Dobrovolska, Ukrainos teisingumo ministro pirmasis pavaduotojas Jevheniijus Horovecis, Europos Komisijos Kaimynystės politikos ir plėtros derybų generalinio direktorato Ukrainos tarnybos direktorė Anna Jaroš-Fris, Lietuvos Aukščiausiojo Teismo pirmininkė, asoc. prof. dr. Danguolė Bublienė, Lietuvos Respublikos teisingumo viceministrė dr. Gabija Grigaitė-Daugirdė, Ukrainos teisingumo ministerijos delegacija, kurią sudarė Ukrainos teisingumo ministerijos Notariato departamento direktorė Vira Bondarenko bei Notariato normatyvinio ir teisinio aprūpinimo valdybos viršininkė Maryna Rudnycka, o taip pat Charkivo nacionalinio Jaroslavo Išmintingojo teisės universiteto (Ukraina) Civilinės teisenos ir advokatūros katedros dėstytoja, docentė, teisės mokslų daktarė Viktorija Barankova, Europos Parlamento deputatas, buvęs Lietuvos Respublikos Konstitucinio Teismo pirmininkas, profesorius Dainius Žalimas, Prancūzijos Aukščiausiosios notariato tarybos Europos reikalų komisijos pirmininkas Nikolia de Bodiu de Fransiūras, Vokietijos federalinių notarų rūmų prezidentas, prof. dr. Jensas Bormanas, Charkivo nacionalinio Jaroslavo Išmintingojo teisės universiteto Civilinės teisenos ir advokatūros katedros asistentė, teisės mokslų kandidatė Jana Kolomijec, Ukrainos Ambasados Lietuvos Respublikoje Konsulinio skyriaus pirmasis sekretorius konsuliniams reikalams Kyrylo Smyrnovas, Europos Sąjungos, įskaitant Lenkijos Respublikos ir Vokietijos, notariatų atstovai bei notarai ir kiti konferencijos dalyviai.
Reikia pažymėti visų pasisakymų įvairiapusiškumą, ypatingą visų užsienio dalyvių dėmesį palaikant Ukrainą apskritai bei Ukrainos notariatą, gilų supratimą apie notaro profesijos ir mūsų valstybės stiprinimo bei vystymosi svarbą.
Pagrindiniai akcentai
Konferenciją, skirtą Ukrainos notariatui palaikyti, atidarė Europos Sąjungos notariatų tarybos prezidentas 2024 metų kadencijai, Lietuvos notarų rūmų prezidentas Marius Stračkaitis. Jis pabrėžė pagrindinius stiprios notaro profesijos bruožus, tokius kaip notaro – teisininko profesijos atstovo – statusą, aukštus profesinės etikos standartus, aukščiausią teisinę kvalifikaciją, savireguliaciją bei skaitmeninių procesų naudojimą.
Svarbu pažymėti, kad 2024 metais Lietuva pirmininkauja Europos Sąjungos notariatų tarybai (Conseil des Notariats de l’Union Européenne, toliau – ESNT), kuri atstovauja 50 000 notarų iš 22-iejų ES šalių. ESNT siekia remti notarus Ukrainoje, padėti jiems užtikrinti prevencinį teisingumą ir teisės viršenybę, o taip pat padėti jos nariams įgyvendinti tarptautines sankcijas bei kovoti su pinigų, gautų nusikalstamu būdu, plovimu. Vienas iš esminių Lietuvos notariato pirmininkavimo ESNT prioritetų 2024 metais yra padėti Ukrainos notariatui, kai šalis gyvena Rusijos agresijos sąlygomis. Lietuva yra pasirengusi palaikyti Ukrainą, skatinti Ukrainos notariato atnaujinimą ir skaitmeninimą bei teikti paramą notarams ir jų šeimoms, kurios nukentėjo nuo karo, ir būtent Ukrainai yra skirta ši pagrindinė konferencija Lietuvos pirmininkavimo metu.
Ukrainos notariatui ir Ukrainai tai yra istorinis įvykis.
Lietuvos teisingumo ministrė Evelina Dobrowolska, kreipdamasi į konferencijos dalyvius, pažymėjo: „Ukraina, kuri šiandien kovoja už savo nepriklausomybę ir demokratines vertybes, savo pavyzdžiu rodo teisės viršenybės stiprinimo svarbą net ir pačiomis sunkiausiomis aplinkybėmis“. Be galo svarbu, kad Lietuvos Respublikos teisingumo ministrės Evelinos Dobrowolskos pasisakymas atidarymo metu buvo skirtas pabrėžti notariato institucijos svarbą valstybės teisinėje sistemoje ir būtinybę nagrinėti probleminius Ukrainos notariato klausimus tiksliniam palaikymui karo metu. „Tikimės, kad šios dienos susitikimas taps platforma formuoti naują pagalbos ir palaikymo lygį“, – pažymėjo ponia ministrė.
Ukrainos teisingumo ministro pirmasis pavaduotojas Jevhenijus Horovecis savo pasisakyme pažymėjo, kad „valstybės teisinės politikos Ukrainoje dėmesio centre, šalia teismų sistemos reformos, ne mažiau svarbi yra notariato sistemos reforma, o čia notarų veiklos skaitmeninimas užima vieną iš pagrindinių vietų“. Jis taip pat akcentavo, kad „…yra svarbu, jog šiomis precedento neturinčiomis sunkiomis sąlygomis Ukrainos notarų bendruomenė demonstruoja geriausius savo bruožus, visada patvirtindama savo atsidavimą aukščiausiems teisės viršenybės idealams ir aukštai tarnavimo visuomenei misijai. Naudodamasis proga noriu padėkoti Ukrainos notarams už jų narsą, energiją ir profesionalumą…“. Tokie nuoširdūs žodžiai rado atgarsį Ukrainos delegacijos narių širdyse, nes iš tiesų karo iššūkius notarai sutiko oriai bei įveikė juos kartu, užtikrinus ne tik visišką notariato darbo atkūrimą piliečiams ir verslui karo sąlygomis, bet ir visapusišką jo vystymąsi pagal geriausius Europos notariatų pavyzdžius.
Nuotoliniu būdu į Konferencijos dalyvius, pristatydama svarbias tezes dėl Ukrainos palaikymo, kreipėsi Europos Komisijos Kaimynystės politikos ir plėtros derybų generalinio direktorato Ukrainos tarnybos direktorė Anna Jaroš-Fris. Ji pasidžiaugė nepajudinamu Europos notariato palaikymu priimant Ukrainos notariatą į savo gretas ir lydint šalį jos integracijos į ES kelyje, teigiamai įvertino vykdomas reformas ir pasiektą pažangą, ypač teisės viršenybės srityje.
Ukrainos notariatui svarbus yra pozityvus jo darbo įvertinimas, Europos Komisijos dėmesys ir supratimas.
Lietuvos Aukščiausiojo Teismo pirmininkė, asoc. prof. dr. Danguolė Bublienė pristatė nuodugnią Europos teisės aktų, reglamentuojančių funkcijų perdavimą iš teismų notarams, analizę, kuri yra itin vertinga Ukrainos pusei būsimo notariato vystymosi ir jo reformos kontekste. Pateiktą teisinę analizę Ukrainos pusė išsamiai išnagrinės siekiant kuo geriau vystyti šią kryptį Ukrainoje.
Lietuvos teisingumo viceministrė dr. Gabija Grigaitė-Daugirdė savo pranešime papasakojo apie Specialųjį tribunolą agresijos nusikaltimams prieš Ukrainą tirti, kuris turėtų būti pagrįstas teisės viršenybe. Cituodama Kofio Anano žodžius „Mes turime priemonių, klausimas tik, ar yra politinė valia“, ji iškart pažymėjo, kad „tarptautinis nusikaltimas turi teisinį apibrėžimą ir teisines pasekmes, ir Vilnius turi drąsos ir politinės valios, ir ant Vilniaus savivaldybės pastato yra aiškiai matomas užrašas: Putinai, Haga tavęs laukia“, – pasakė viceministrė Gabia Grigaitė-Daugirdė.
Pranešime apie Ukrainos notariatą kaip lotynų notariato komponentą Charkivo nacionalinio Jaroslavo Išmintingojo teisės universiteto (Ukraina) Civilinės teisenos ir advokatūros katedros dėstytoja, docentė, teisės mokslų daktarė Viktorija Barankova pateikė svarius argumentus, pabrėžė, kad „notariatas savo esme yra prevencinio teisingumo sistema“, o taip pat, kad notaro profesija išsiskiria didele teisine patirtimi dėl objektyvių priežasčių, nes notarai negali specializuotis tam tikrose teisinių santykių rūšyse ir, kaip to pasekmė, tam tikrų notarinių veiksmų rūšyse. Ypatingai vertingi yra mokslo bendruomenės atstovės pateikti argumentai apie teigiamą notariato vaidmenį palengvinant teismų sistemos naštą, be kita ko, dėl to, kad yra kokybiškai atlekiami notariniai veiksmai, kas užtikrina neginčijamumą bei pašalina nesusipratimus ir ginčus ateityje, leidžia įforminti vykdomuosius įrašus, vekselių protestus, o perspektyvoje – užtikrinti įrodymų pateikimą.
Ukrainos teisingumo ministerijos Notariato departamento direktorė Vira Bondarenko savo pranešime pažymėjo: „Notariatas – tai institucija, kuriai valstybė ne šiaip delegavo didelę dalį funkcijų jurisdikcijos srityje, bet ir palaipsniui išplėtė deleguojamų įgalinimų spektrą“, o tarp papildomų įgalinimų yra šie: valstybinė nekilnojamojo turto ir verslo registracija, finansinė stebėsena, rusijos karinės agresijos padarytos turtinės žalos ir sunaikinimų fiksavimas, o taip pat kompensavimo už sunaikintus būstus mechanizmų įgyvendinimas. Vira Bondarenko konstatavo, kad „…karas nė dienai nesustabdė nei mūsų valstybės institucijų, nei Ukrainos notarų darbo. Teisingumo ministerija kartu su notarų bendruomene rado konsoliduotus sprendimus… atsižvelgiant į visus saugumo momentus, atsižvelgiant į fizinių bei juridinių asmenų teisių ir interesų apsaugą“. E.notariato sistemos įdiegimas yra prioritetinė Teisingumo ministerijos darbo kryptis. Taip, eksperimento metu praktiškai kasdieniam naudojimui buvo paruoštas pirmasis notariato e.sistemos etapas, kuris bus įgyvendinamas atnaujinus trijų pagrindinių registrų (paveldėjimo registro, vieningo įgaliojimų registro ir notarinių dokumentų specialių blankų registro) programinę įrangą. „Viena iš sėkmingų integracijų yra informacijos mainų su Valstybės migracijos tarnyba kūrimas“, – pažymėjo Vira Bondarenko.
Vokietijos Federalinių notarų rūmų prezidentas prof. dr. Jensas Bormanas savo kalboje pasakė, kad jis labai giliai suprantąs Ukrainos notarų problemas bei yra susipažinęs su realijomis jų vietose ir išreiškė troškimą suteikti Ukrainos notariatui kompleksinę pagalbą, kas savaime nepaprastai vertinga bei yra abiejų valstybių notariatų atstovų nuolatinio bendravimo rezultatas. „Teisės viršenybė – tai pagrindas vystytis visuomenei, ekonomikai ir teisinei valstybei. Notaras eina teisėtumo ir teisių sargybą, jis yra laisvės garantas. Notarai garantuoja visuomeninį pasitikėjimą teisiniais santykiais. Ir būtent tai dabar bando sunaikinti Ukrainoje. Tikėjimas teise gali padėti išgyventi krizę. Ukrainos notarų darbas yra fundamentalus šios šalies ir jos ekonomikos atsigavimui, ir negalima leisti Ukrainos notarams to daryti vieniems“, – pabrėžė prof. dr. Jensas Bormanas. Jis taip pat pasiūlė įgyvendinti Ukrainos notariato palaikymą kompleksiniame Ukrainos rėmimo plane, taikant Maršalo planą kaip pavyzdį, bei išreiškė viltį, kad kitos Europos šalys prisijungs prie šios iniciatyvos ir ją palaikys. Ukraina labai laukia šios kompleksinės iniciatyvos įgyvendinimo, kai pagalba Ukrainos notariatui bus įtraukta į šį planą kaip atskira pagalbos kryptis, kas vienareikšmiškai taps ne tik Ukrainos notariato, bet ir visos šalies teisinės sistemos palaikymu.
Profesorius Dainius Žalimas, Europos Parlamento deputatas, buvęs Lietuvos Respublikos Konstitucinio Teismo pirmininkas, pagrindė teisinės valstybės imperatyvą kaip notarinės veiklos egzistavimo prasmę. Jo pranešimas labai susišaukia su pagrindiniais notariato veiklos Ukrainoje principais, yra svarbus notariato veikloje šiandien bei esminiams jo vystymosi žingsniams.
Savo pranešime Ukrainos notarų rūmų prezidentas Volodymyras Marčenko išsakė didelį dėkingumą už Ukrainos bei Ukrainos notariato palaikymą tarptautiniu lygiu, pažymėjo, kad „karas išmokė mus gyventi nelengvomis sąlygomis, kaip yra sakoma garsiame posakyje: „Darome, ką galime; esamomis sąlygomis; ten, kur esame“. Nuo pat plataus masto įsiveržimo į Ukrainą pradžios notariatas liko atrama visuomenei, notarai rūpinosi notarinių veiksmų prieinamumu net ypač pavojingose teritorijose, dirbo apšaudydami, saugojo archyvus, ką daro ir iki šios dienos“. Prelegentas taip pat pasisakė dėl konceptualių notariato vystymosi krypčių, kurio pagrindiniai reformos žymenys yra šie: notarų perėjimas prie savireguliacijos, elektroninio notariato įdiegimas, notarų įgalinimų išplėtimas, laipsniškas perėjimas prie vieningo notariato, Ukrainos įstatymo Nr. 5644 („Dėl notariato“) projekto priėmimas. Pagrindinis ir sudėtingas dėl įgyvendinimo uždavinys įdiegiant Ukrainoje e.notariatą – užtikrinti skaitmeninių duomenų apsaugojimą nuo kompromitacijos, patikimą informacijos (serverių ir prieigos prie jų) saugojimą, o taip pat atlikti prevencinius darbus apsaugojant nuo kibernetinių nusikaltimų. Karo sąlygomis tokių nusikaltimų lygis išauga dešimteriopai – nuo smulkaus individualus įsikišimo iki specialiai sukurtų didelio masto valstybės agresorės operacijų. Be to, atakos, nukreiptos į tai, kad gautų prieigą prie informacijos, ją iškraipytų arba sunaikintų, panaudotų valstybę agresorę, o taip pat kibernetinius nusikaltėlius siekiant materialinio intereso, yra objektyvi aplinkybė, į kurią reikia būtinai atsižvelgti kuriant bet kokio elektroninio registro Ukrainoje koncepciją, įskaitant ir e.notariatą.
Prancūzijos Aukščiausiosios notariato tarybos Europos reikalų komisijos pirmininkas Nikolia de Bodiu de Fransiūras pristatė išsamų pranešimą apie skaitmeninių priemonių pasitelkimą notaro, kaip teisinės valstybės veikėjo, darbe. Ir tokiems argumentams visiškai pritaria Ukrainos notarų rūmai. Skaitmeninės priemonės turėtų tarnauti notarui, kai jis atlieka notarinius veiksmus siekiant padaryti juos patogiais. Pranešime pateikta informacija apie autentišką dokumentą elektroninėje laikmenoje, dirbtinio intelekto naudojimą ir rizikas, skaitmeninio suvereniteto iššūkius bei registrų naudojimą yra labai vertinga Ukrainos notarų bendruomenei elektroninio notariato įdiegimo kontekste.
Dr. Jana Kolomijec, Charkivo nacionalinio Jaroslavo Išmintingojo teisės universiteto Civilinės teisenos ir advokatūros katedros asistentė, pateikė savo Ukrainos notariato darbo ir vystymosi karo sąlygomis matymą.
Savo pranešime Lietuvos Respublikos notarų rūmų prezidentas, Europos Sąjungos notariatų tarybos pirmininkas Marius Stračkaitis pristatė išsamią Ukrainos įstatymo Nr. 5644 „Dėl notariato“ pakeitimų projekto analizę ir palygino projekto nuostatas su lotynų notariato principais. Jis pritarė notariato perėjimui prie savireguliacijos, elektroninio notariato įdiegimui, o elektroninę notarų sistemą, jo nuomone, turėtų kurti patys notarai.
Jis taip pat pažymėjo, kad Ukrainoje notarinius veiksmus atlieka ir notarai, ir kitos institucijos, tačiau pastarųjų žinių lygis nėra tinkamas, ir taip neturi būti, nes „notaro funkcijos negali būti atliekamos šalia kitos veiklos – juk jų atlikimas reikalauja aukšto žinių lygio ir nuolatinio vystymosi. Būtent tai užtikrina notarinių dokumentų kokybę bei civilinių teisinių santykių stabilumą“.
Jis taip pat atkreipė dėmesį į Lietuvos ir Ukrainos notarų bendradarbiavimo istoriją. „Noriu dar kartą pranešti kolegoms iš Ukrainos – padėsime, kuo galėsime“, – pasakė Lietuvos Respublikos notarų rūmų prezidentas Marius Stračkaitis. Tai svarūs žodžiai, paremti veiksmais.
Ukrainos notarų rūmai nuoširdžiai dėkoja Europos Sąjungos notariatų tarybai, Lietuvos notarų rūmams, visiems Konferencijos dalyviams ir asmeniškai Mariui Stračkaičiui už aukštą konferencijos organizavimo lygį, už įsigilinimą į Ukrainos notaro probleminius klausimus, už užsienio notarų pastangų konsolidavimą remiant Ukrainos notariatą, o taip pat už šiltą Ukrainos notaro delegacijos priėmimą, už nuolatinį atsidavusį ir nuoširdų Ukrainos notarų bendruomenės bei Ukrainos palaikymą, ypač karo metu.
Europos Sąjungos notariatų tarybos, Lietuvos notarų rūmų, o taip pat Lietuvos Respublikos teikiamo Ukrainos palaikymo lygis palieka gilų įspūdį.
Gili užuojauta ir noras padėti ukrainiečiams, Ukrainai jaučiasi visur: tai ir mėlynai geltonos vėliavos kiekviename Lietuvos sostinės kampelyje, ir palaikymo žvilgsniai bei žodžiai, ir mūsų draugų lietuvių aktyvūs veiksmai.
Ataskaita apie darbo kelionės rezultatus bus paskelbta vėliau.
_____________________________________________________
