Під час кожного «цивільного» свята зараз, у часи війни, завжди думаєш про наших захисників – а як їм там сьогодні, коли особливо хочеться бути поряд з рідними, у затишку та спокої. А також про мешканців небезпечних територій, які накриватимуть святковий стіл під звуки обстрілів.
Думаєш про вдячність: ЗСУ – за збереження незалежності України, родині – за любов, друзям – за підтримку, колегам – за розуміння та єдність.
І, звісно, починаєш свій ранок не з кави, а з донату на якийсь збір.
Цінуймо те, що маємо. Віримо у краще. Працюємо для Перемоги!
З Великоднем! Христос Воскрес!