Нотаріальна палата України проаналізувала проект Закону «Про державну політику перехідного періоду» та надіслала свої зауваження Віце-прем’єр-міністру України, Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Резнікову.
Вказаний законопроект розроблений з метою належного законодавчого врегулювання державної політики перехідного періоду – комплексу заходів із подолання наслідків міжнародного збройного конфлікту Російської Федерації та України, а також тимчасової окупації РФ окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, реінтеграції деокупованих територій та розбудови сталого миру.
У зауваженнях НПУ йдеться про наступне.
1. Відповідно до законопроекту одним із напрямків реінтеграції та деокупації є конвалідація – процедура визнання дійсності нікчемного правочину. Конвалідація передбачена як до, так і після деокупації тимчасово окупованих територій, покликана захищати та гарантувати інтереси добросовісних учасників обороту, які внаслідок різних причин позбавлені можливості отримати захист іншими законними способами.
Проте, у запропонованій редакції проекту конвалідація сприятиме лише рейдерським захопленням, зловживанням і масовому порушенню прав громадян.
Абсолютно неприпустимими є положення законопроекту, що передбачають можливість визнання дійсними заповітів, «посвідчених» посадовими особами окупаційних адміністрацій Російської Федерації тощо.
2. Комісії по конвалідації або інші органи, які будуть утворені після деокупації, повинні включати фахівців в галузі права, зокрема тих, які спеціалізуються на речових правах на нерухоме майно, спадкуванні тощо. Доцільно було б залучити до цього процесу і нотаріат.
3. Адміністративний порядок визнання документів, що підтверджують факт народження або смерті особи, укладання шлюбу на тимчасово окупованих територіях, який пропонується законопроектом, наразі є передчасним.
4. При написанні законопроекту не проаналізовані можливі ризики конвалідації факту реєстрації шлюбу та розірвання шлюбу на окупованих територіях, які на думку фахівців, і зокрема нотаріальної спільноти, взагалі унеможливлюють застосування такої процедури у зазначених випадках. Можливі ризики, крім політичної складової, – це порушення прав, як самих членів подружжя, так і необмеженого кола осіб.
5. Законопроектом фактично пропонується визнати недійсними усі рішення, а також документи та правочини, які були прийняті та/або видані, оформлені, посвідчені чи зареєстровані органами місцевого самоврядування, органами України у межах їх компетенції, на території АРК та міста Севастополь – з 20 лютого 2014 року, на окупованих територіях окремих районів Луганської та Донецької області, – з відповідних дат окупації, затверджених рішенням РНБО України (подальшим затвердженим указом Президентом України). В цьому вбачається відсутність достатнього аналізу фактичної складової періоду початку окупації.
6. Законопроект написано з порушенням загальних вимог нормативної техніки, використовується неправильна юридична термінологія (наприклад, свідоцтво про смерть, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, документи про освіту називаються «правочинами»).
7. Декларуючи принцип забезпечення права вимушених переселенців і гарантуючі умови для добровільного їх повернення до місць їх проживання після деокупації, автори проекту не передбачили жодної гарантії для такого процесу. Більш того, закладені норми про визнання спеціально утвореними комісіями дійсними правочинів, укладених під час окупації, у тому числі щодо розпорядження нерухомим майном, які по суті є недійсними (у зв’язку із відсутністю у 99 % випадках нотаріального їх посвідчення відповідно до законодавства України та з інших наведених нижче причин), без одночасного гарантування участі у цьому процесі самих переселенців, і головне – без врахування їх думки, роблять таке повернення неможливим.
Враховуючи вищевикладене, НПУ вважає, що законопроект «Про державну політику перехідного періоду» в частині захисту права власності громадян, конвалідації правочинів, підтвердження фактів, державної реєстрації актів цивільного стану, спадкування потребує ґрунтовного доопрацювання та не може бути прийнятий в такому вигляді як такий, що суперечить принципам права та створює умови для порушення прав людини.
Крім того, законопроект не передбачає механізмів, які б розблокували громадянам України можливість реалізації їх конституційних прав щодо розпорядження належним їм майном в порядку та у спосіб, встановлений законодавством України.
Деокупація тимчасово окупованих територій та їх подальша реінтеграція – вкрай тривалий та важкий процес, який потребує ретельних та вивірених процедур, для розробки яких потрібно виходити насамперед з принципу територіальної цілісності України та захисту прав громадян.