За результатами дискусії на тему «Гарантії нотаріальної діяльності в розрізі завдання кримінального провадження», організованої відділенням Нотаріальної палати України в м. Києві 15 січня 2024 року, було висловлено думки представників судової влади, які брали участь в заході.
Позиції суддів співпали із тезами, які висловлювалися усіма учасниками заходу – нотаріусами, адвокатами, представниками правоохоронних органів, виконавчої та законодавчої влади. Заплановано спільне напрацювання законодавчих змін, спрямованих на врегулювання обговорених проблем.
Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів підняла питання щодо надання правоохоронним органам тимчасового доступу до документів і реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, дозволів на проведення обшуків у приміщеннях нотаріусів та вилучення документів і реєстрових книг.
Суддя зазначила, що ухвали про надання дозволів на обшуки приміщень нотаріусів, тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення не оскаржуються в касаційному порядку. Однак ККС ВС періодично готує огляди та проводить аналізи судової практики, зокрема щодо особливостей оскарження певних категорій ухвал слідчих суддів, постановлених під час досудового розслідування.
Надія Стефанів акцентувала: слід розрізняти кримінальні провадження щодо, можливо, незаконних дій нотаріуса й ті, до яких нотаріус не має стосунку, але в нього зберігаються документи, які можуть бути доказами вини інших осіб. «Тому дуже важливо слідчим органам розділяти їх і застосовувати інші заходи забезпечення кримінального провадження, а не тільки подавати клопотання про проведення обшуку в офісних приміщеннях чи житлі нотаріуса в кримінальних провадженнях, у яких відсутня обґрунтована підозра саме нотаріусу», – сказала суддя.
Також вона зауважила, що законодавство не передбачає для нотаріусів такого захисту, як, наприклад, для адвокатів. Надання нотаріусам більших гарантій захисту допомогло б захистити нотаріальну таємницю так само, як зараз захищається адвокатська таємниця. Необхідно забезпечити баланс захисту інтересів кримінального провадження, з одного боку, та інтересів не тільки нотаріусів як суб’єктів зберігання документів, що містять нотаріальну таємницю, а й інтересів осіб, які звертаються до нотаріуса, з іншого боку. Цей баланс може бути віднайдений шляхом внесення змін до законодавства.
Крім того, Надія Стефанів звернула увагу на статус слідчого судді як процесуальної особи. Зазначила, що слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а не суддя, який уповноважений здійснювати судове провадження.
Суддя акцентувала на тому, що законодавець запровадив цей інститут для запобігання свавіллю слідчих органів під час досудового розслідування. Слідчий суддя ще не є судом, але вже не є слідчим, він контролює діяльність органів досудового розслідування з метою забезпечення дотримання прав і свобод осіб у кримінальному провадженні.
При цьому, наголосила Надія Стефанів, якщо слідчий суддя надає дозвіл на обшук офісу чи квартири нотаріуса, вилучення речей та документів, у відповідній ухвалі має бути зазначено, де конкретно, з якою метою треба провести обшук, які конкретно документи має бути вилучено. Нехтування цими правилами призводить до того, що вилучаються цілі архіви документів, водночас відсутні строки їх повернення, у представника органу досудового розслідування немає обов’язку зберігати їх належним чином тощо.
Доповідачка висловила думку про доцільність створення робочої групи для напрацювання пропозицій законодавчих змін, спрямованих на врегулювання проблем, які обговорювалися на заході.
Нотаріуси запитали в Надії Стефанів, чи можуть бути визнані недопустимими докази, отримані з грубим порушенням Закону України «Про нотаріат». Суддя зазначила, що ч. 1 ст. 86 КПК України визначає допустимим доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. КПК України передбачає можливість проведення обшуків, вилучення речей і документів, тимчасовий доступ до документів. Але, на думку доповідачки, суддя, вирішуючи питання про допустимість доказів, має тлумачити відповідну норму ширше та перевіряти, чи при отриманні певного доказу дотримано законодавства України. Наприклад, якщо Закон України «Про нотаріат» забороняє вилучення певних документів і речей (зокрема, книг реєстрів нотаріальних дій) чи визначає порядок їх зберігання, доказ, отриманий з порушенням відповідних норм Закону, повинен бути визнаний недопустимим.
___________
Під час дискусії велика увага була приділена комплементації статті 8 Закону України «Про нотаріат» з КПК України та обговорено певну колізію норм профільного закону та положень діючого процесуального закону.
Нотаріуси наголосили на гарантії забезпечення в своїй діяльності принципу збереження нотаріальної таємниці. Також торкнулися питання неможливості вилучення під час обшуків реєстрів вчинення нотаріальних дій. Вказана заборона прямо передбачена ч. 4 ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат».
Ірина Фролова, суддя-спікер Шевченківського районного суду м. Києва підкреслила, що обшук є крайньою процесуальною дією, застосування якого можливо тоді, коли всі інші шляхи отримання доказів себе вичерпали.
Суддею було запропоновано внести зміни в частину 1 статтю 3 КПК України шляхом доповнення її пунктом – «особа, у володінні якої знаходяться речі і документи». На думку Ірини Фролової, вказана зміна стане певним запобіжником для осіб, у володінні яких знаходяться речі і документи, та забезпечить їх процесуальною спроможністю діяти в передбачений законом спосіб задля захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
«Нотаріальна таємниця є важливою гарантією реалізації прав людини. Це перше. Друге. Обшук є крайньою процесуальною мірою, оскільки його реалізація суттєво обмежує гарантовані статтею 8 Конвенції права та свободи людини, саме тому для оцінки правомірності меж втручання має бути застосовано трискладовий тест на визначення правомірності відповідного втручання, який закріплений в статті 1 Першого протоколу Конвенції», – вважає Ірина Фролова.
___________
Ірина Тесленко, суддя Солом’янського районного суду міста Києва, викладач Національної школи суддів України зазначила: «Можливим є залучення представників нотаріату для проведення ознайомчої роботи серед суддів щодо особливостей нотаріальної діяльності».